Непередбачувані історії
Всі ми розповідаємо історії. Деякі ми лише слухаємо, інші день за днем створюємо самі. Все наше життя - це одна велика розповідь. Саме через історії ми вчимося, формуємося як особистості і прагнемо певних цілей.
Більшість з нас любить гарні історії, які закінчуються щасливо, наприклад романтичні комедії. Вони піднімають нам настрій. Завдяки таким історіям ми самі починаємо вірити й надіятися на наш власний щасливий “happy end”.
Натомість у реальному житті все набагато складніше. Наші історії більш заплутані і нагадують суцільний безлад.
Біблійний безлад
Точнісінько те саме відбувається і в історіях, які ми читаємо в Біблії. Немає нічого лише простого, або лише складного. Біблія ніколи не приховувала людського безладу і хаосу. Навпаки – його там дуже багато. Якщо Біблія не маскує хаосу, чому ми намагаємося це зробити?
Нещодавно я прочитала одну надихаючу статтю. В ній автор цитував Боно – вокаліста одного з найвизначніших рок-гуртів сучасної музики U2. Боно так описував свою віру:
Коли я дивлюся на Боже Слово, то бачу там найбільшу кількість підозрілих людей, які коли-небуть були зібрані в одному місці. Вбивці, егоїсти, зрадники. І вони справді схожі на багатьох моїх друзів. Вони схожі на мене. Нас дивує те, як Давид повів себе з чоловіком Вірсавії. У ньому було так багато темряви. Він убив її чоловіка, відправив його на передову тільки для того, щоб отримати його дружину. Ми знаємо, що Бог не має улюбленців, але якби Він мав, то одним із них був би Давид.Чому? Відповідь можна знайти в Псалмах, автором яких є Давид: через щирість. Вони вирізняються цією щирістю.
Тяжко бути щирим
Щирість надихнула Боно і на його власну творчість. Щирість – це не лише основа стосунків з Богом, а й рецепт гарної пісні. Насправді, продовжує Боно, це єдине місце, де можеш знайти дуже гарну пісню, і навіть єдине місце, де можеш знайти будь-який витвір мистецтва.
Саме щирість, відкритість (навіть якщо нам прийдеться винести на світло найгірші речі) та чесність дають змогу створити щось справді хороше.
Можливо, це і є єдине рішення - в найтемніше місце впустити якнайбільше світла. Найгіршу брехню і найгіршу можливу поведінку замінити на цілковиту щирість. Хоча це ой як непросто.
Темрява не переможе світла
Історія Давида показує те, що навіть герої мають у собі темряву. Вони можуть вирішити, що з нею зробити – піддатися їй чи намагатися змінитися. Та навіть ця темрява не позбавить нас нового шансу, Божої доброти та благодаті. Незважаючи на свої справді жахливі вчинки, Давид став великим царем, якого Бог благословив у його подальшому житті. Всього цього б не трапилося, якби Давид не «витягнув» цю темряву назовні, якби не впустив світло в найтемніші та найприхованіші справи.
Не потрібно розпочинати з цілого світу, іноді достатньо відкритися перед тим, кому ти довіряєш. Можливо з часом Бог використає твою історію аби надихати інших і покаже Тобі як її використати. Так, це не буде легко. Це буде надзвичайно тяжко. Давид поніс наслідки свого злочину. Ця щирість, яку Боно помітив у Псалмах, не далася Давиду легко (цікаво, що вона також не прийшла до нього швидко. У деяких біблійних коментарях сказано, що Бог чекав рік, перш ніж послати Натана до Давида, сподіваючись, що Давид сам зрозуміє, що він накоїв).
<Кожен із нас носить у собі тягар, про який тяжко говорити. Твоя відкритість і щирість може допомогти не тільки тобі, але й іншим людям, які борються з подібними проблемами.
Бо, як сказав Боно, що він починає усвідомлювати, що єдина справжня проблема, з якою Бог не може впоратися, це проблема, яку ти не бачиш, або яку дуже старанно намагаєшся замаскувати.
А де твоя темрява? І що ти будеш з нею робити?
