Поверхнева віра
Я уважно спостерігала за тим, що відбувалося в церкві та серед знайомих. Це і змусило мене замислитися про віру, її зріст і те, чим вона є для сучасних віруючих. Не буду тут писати про світові системи релігій. Мене цікавить практична віра людей, які нас оточують.
Якою є твоя віра?
Мені здається, що сьогодні ми часто основуємо наші переконання на власному досвіді і своїх думках, а не на Слові. Знання Біблії необхідне для того, щоб свідомо вірити. Боже Слово це міцний фундамент, який не дасть нам впасти, коли надійдуть вітри сумнівів.
Багато людей не знають основних доктрин, історії християнства, Реформації, церкви, навіть Біблії...
Не зрозумійте мене неправильно, віра, основана на досвіді, надзвичайно важлива. Водночас її варто зміцняти більш «сухими» речами, щоб вона набула форми.
Причиною багатьох непорозумінь і розчарувань є нерозуміння суті християнства – відсутність певних знань і досліджень. Люди лише знають якусь загальну інформацію, відвідують сповідь або причастя, на яких часто й закінчується зв’язок багатьох із церквою. Ті, хто все-таки залишаються в церкві, але не зміцнюють свою віру, також не є добрим свідченням про ту спільноту. Часом вони не можуть відповісти навіть на елементарні запитання про Бога
Молоко чи тверда їжа?
Саме від нас залежить, якою буде наша віра: чи ми легко відмовимося від неї на користь якогось тимчасового задоволення, чи залишимо її на початковому рівні розвитку, не йдучи далі. Також ми можемо її зрощувати — кожного дня читати Боже Слово, молитися, підтримувати стосунки з іншими віруючими тощо.
Автор послання до Євреїв так написав про духовне молоко і тверду їжу:
Адже ви, з огляду на вік, мали би бути вчителями, однак знову потребуєте, щоби хтось вас навчав початкових принципів слів Божих, — потребуєте молока, а не твердої їжі. Адже кожний, хто вживає молоко, ще недосвідчений у слові праведності, оскільки є немовлям. А тверда їжа — для дорослих, які мають вироблені звичкою почуття розрізняти добро і зло. Послання до Євреїв 5:12-14
Кожен, хто свідомо обрав християнство, спочатку знаходився на стадії молока – базового вчення та основних принципів. Але не можна залишатися на цій стадії вічно. З часом віру потрібно розвивати, щоб перейти на вищий рівень.
Не слід зупинятися на емоціях та позитивних відчуттях, які виникають у нас відразу після покаяння, чи тоді, коли ми найбільше відчуваємо Божу присутність (концерти, табори, євангелізації, хороші проповіді). Віра формується тоді, коли всього цього немає – у понеділок, коли треба встати дуже рано і легко розсердитися по дорозі на роботу, тому що хтось тебе випереджає, або коли діти ще не зібрані чи забули клей для шкільного проекту. Саме в таких ситуаціях буде рости наша віра. Це чудові нагоди застосувати недільну проповідь, суботнє прославлення чи мудрі роздуми під час вивчення Біблії.
Без цього наше хвилинне піднесення є нічим – це слабкий фундамент. Лише тоді, коли ми «переживемо» якусь вивчену нами істину, закріпимо її на практиці, пройдемо випробування, наша віра ростиме.
Поглиблення своїх знань доктрин, розрізнення основних позицій різних конфесій або знання основ християнства може бути дуже хорошим інструментом не тільки для зміцнення власної віри, але й хорошим способом досягти інших людей. Люди можуть задавати нам багато запитань. Ми не будемо знати відповіді на всі з них, але принаймні покажемо людині, що наша віра не є порожньою чи бездумною. Ми знаємо, в що ми віримо і у нас є міцна основа.
Чому варто зміцнювати віру?
Тому що бурі й урагани обов’язково прийдуть. Вони можуть ринути на твій дім, але він не завалиться, його не здує вітром. Бо твоя віра буде побудована на міцному фундаменті. Тож варто мати зрілу, свідому і мудру віру, щоб не втратити її у тяжких обставинах.Тоді ми будемо спокійні, наша віра не залежатиме від обставин і духовного «піднесення». Натомість ми щодня переживатимемо Божу любов і благодать.
Варто розпочати з основ, з духовного молока, а потім перейти до серйозніших роздумів і вчень, до твердої їжі.
