Як перестати хвилюватися?(ч.1)
Велика Проповідь Ісуса на Горі має понадчасовий вимір. Читаючи ті слова, ніхто не подумав би, що вони сказані приблизно 2000 років тому, якби вони не були поміщенні в Біблії. Подумай про це! Все сказане є цілісним і мало що можна додати. А на рахунок їх актуальності – то до сьогодні ніхто не зміг сказати чогось більш влучного і глибшого на тему турбот, переживання і страху за майбутнє.
Через те вам кажу: Не журіться про життя своє, що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? (Мт.6:25 - 34)
Забігаючи вперед, скажу, що цей вислів сформульований як наказ. Це Боже розпорядження, це не порада. Бог не просить нас: «Якщо можна, якщо ти не маєш нічого проти, було б добре, якби ти перестав журитися». Ні, не так говорить Бог. Він говорить: «Перестань журитися!» Не маєш права бути знервованим, роздратованим і постійно про щось хвилюватися. Так не можна! Якщо ти Божа людина, то навіть коли тебе атакує страх, ти швидко з ним впораєшся, впавши на коліна і мир Божий, який перевищує всяке розуміння, знову запанує в тобі. Завжди, коли в Біблії зустрічаємо таке розпорядження, можемо бути впевнені, що не послухати, не зробити так – є гріхом. Такого роду неспокій, журба і страх – це гріх.
Також в листі Ап. Павла до Филип’ян знаходяться слова, які нагадують нам, щоб ми перестали переживати. Почитай уважно:
Ні про що не турбуйтесь, А в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Фил.4:6,7)
Власне це і є антидот на переживання і турботи. Тому посередині 6 вірша появляється «а», яке переключає нашу увагу замість нездорової турботи на молитву.
7-ий вірш містить обітницю: і мир Божий збереже твій розум. Зауваж, що 7-ий вірш говорить про «Божий спокій». Божий спокій не має нічого спільного із спокоєм цього світу. Йдеться про спокій, який є рисою Бога. В обітниці йдеться про те, що саме той спокій, який є рисою характеру Бога, стане також і твоїм. Коли це відбудеться? Коли будеш молитися!
Перестань за все переживати. Замість цього розмовляй з Богом. Довір Йому свої турботи і переживання. Де це робити? В потаємному місці, у твоїй кімнаті, сам на сам з Богом. Бо на людях не зможеш говорити з Ним про свої страхи. На людях ти маєш виглядати сильним, тобто мусиш маніпулювати і обманювати… розумієш логіку думок і чудових вказівок Ісуса?
Довір Йому свої турботи. А коли зробиш це, Він дасть тобі спокій. Що б не сталося, що б не відбувалося, моє сьогодні і моє завтра зі всіма несподіванками знає Отець, тому я спокійний. Здивуєш тим миром своїх близьких і друзів. Навіть самого себе…
Причиною, через яку ми не маємо миру в такій мірі, як могли б його мати, є наші думки про те, що ми знаємо, як Бог повинен відповідати на наші молитви. Ми молимося до Нього словами: «Боже зроби так і так… нехай станеться так… нехай відбудеться те…»
В наших молитвах ми часто говоримо Богу, що Він повинен робити. Це ніколи не приносить спокою, а тільки збільшує тривогу. Маємо навчитися не диктувати Богу в наших молитвах свої власні відповіді і не очікувати, що Він буде поступати згідно наших вказівок. Маємо навчитися просто чекати відповідь, а коли Він відповість, то приймати її такою, як вона є.
