Молишся з дитинства, але інколи відчуваєш, що слова ллються самі, а серце десь далеко? Тут, крок за кроком, день за днем, ти відкриєш, що молитва може бути чимось більшим, ніж просто слова. Варто переконатися.
Що ти можеш отримати?
Молитва — це зустріч із Богом, Який тебе знає, любить і відповідає.
Тобі не потрібні ідеальні слова. Досить просто почати.
Розпочати ›Пані Галині 72 роки. З дитинства щовечора вона промовляє ті самі молитви з маленького потертого молитовника, що залишився від мами, швидко й майже автоматично. Одного вечора, коли вже три дні не було звісток від онука з фронту, вона дійшла до слів «Господи, помилуй» і не змогла молитися далі. Повторила їх ще раз, повільно. А потім почала говорити своїми словами, крізь сльози. «Уперше за багато років я відчула, що Він справді мене слухає», — розповіла вона згодом.
Слова були ті самі. Але вперше вона говорила їх до Когось.
Коли ти молишся молитвою, яку знаєш напам’ять, найчастіше…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
Молитви, яких тебе навчили рідні, — це скарб. Не треба від них відмовлятися, їх можна оживити. Анна, мати Самуїла, молилася в храмі так щиро, що сказала: «виливаю мою душу перед Господом» (1 Сам 1:15).
«[…] я не називаю таку молитвою, хоч би як багато ворушилися уста»
Яка молитва супроводжує тебе з дитинства? Ти промовляєш її до Когось чи «в повітря»?
Обери одну молитву, яку знаєш напам’ять. Перш ніж почати, зупинись і усвідом, що Бог поруч із тобою. Промов її удвічі повільніше, ніж зазвичай. На слові, яке тебе зворушить, зупинись і додай щось від себе.
Ісусе, стільки разів я звертаюся до Тебе, не думаючи про Тебе. Слова ллються самі, а думки зовсім деінде. Вибач мені, хоч я знаю, що Ти не гніваєшся, а радієш, що я хочу змін. Дякую Тобі за молитви, яких навчила мене мама. Вони були зі мною і в добрі, і в важкі дні. Допоможи мені відкрити їх заново, їхній сенс і глибину, щоб кожне слово було до Тебе.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Хочеш, щоб наступні дні самі приходили до тебе? Залиш свій e-mail, і щодня ми надсилатимемо тобі посилання на наступну молитву (Незабаром).
Якщо молитва має бути зустріччю, то з Ким я, власне, зустрічаюся?
Багато хто з нас молиться Богові, наче чиновникові, якого треба переконати, або судді, якого треба боятися. Ісус показує зовсім іншого Бога: Отця, Який виглядає свого сина.
Коли ти думаєш про Бога під час молитви, тобі ближчий образ…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
У притчі про блудного сина батько не чекає на ідеальну промову з вибаченнями: «коли він був ще далеко, побачив його батько, змилосердився над ним і вибіг йому назустріч» (Лк 15:20). Досить того, що син повертається.
Ноуен пише, що «далекий край» — це «світ, у якому зневажають усе, що вдома вважали святим».
Яким ти уявляєш Бога, коли молишся? Ти приходиш до Нього зі страхом чи з довірою?
Уяви на мить цю сцену: батько біжить назустріч синові. Постав себе на місце сина. А тоді скажи Богові одним реченням, із чим ти сьогодні до Нього повертаєшся.
Боже, так часто я приходжу до Тебе, як до когось чужого й суворого. Мені здається, що Твою любов треба заслужити. А Ти вибігаєш мені назустріч ще до того, як я встигну щось сказати. Сьогодні я повертаюся до Тебе з усім, що маю: зі своєю історією, втомою і надією. Обійми мене, Отче.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Звідки в нас узагалі сміливість називати Бога Отцем? Ми повернемося до цього питання наприкінці нашого шляху. А завтра пізнаємо Ім’я, яке відкриває серце.
На кожній літургії ми багато разів чуємо і повторюємо: «Господи, помилуй». Ми знаємо ці слова так добре, що легко перестати їх чути. Східна традиція розвинула їх в Ісусову молитву: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Її коріння — в Євангелії, у вигуку сліпого Вартимея: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене!» (Мк 10:47).
Коли в церкві чи костелі ти чуєш «Господи, помилуй»…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
«Божественну Ісусову молитву, що священнодіється умом у серці»
Скільки разів у твоєму житті звучало «Господи, помилуй»? Що насправді ти хочеш сказати Богові цими словами сьогодні?
Господи Ісусе, стільки разів я повторюю «помилуй», не думаючи, про що прошу. Сьогодні кажу це свідомо. Я хочу, щоб Ти був моїм Господом, навіть у тому, чого я не розумію. Я потребую Твоєї ніжності, Твого прощення і Твоєї близькості. Без Тебе я не впораюся. Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Ісус зупинився біля Вартимея, який кликав Його, і запитав: «Що хочеш, щоб Я тобі зробив?» Мк 10:51
А через пророка Бог каже: «Хіба може жінка забути своє немовля, не пожаліти дитину свого лона? Та навіть якби вона забула, Я не забуду тебе» Іс 49:15
Ісус зупинився біля людини, яка кликала Його. Чи зупиниться Він і біля мого болю?
Страх за близьких, жалоба, втрачений дім, гнів, питання «чому?». Багато хто з нас думає, що з такими почуттями не годиться приходити до Бога. Біблія показує протилежне. Йов утратив усе, сперечався з Богом і питав «чому?», але не перестав до Нього говорити.
Коли тобі дуже боляче, перед Богом ти…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
Щира скарга — теж молитва. Бог воліє справжній крик, а не побожну маску. А Ісус знає біль зсередини: Він сам молився в тривозі в Гефсиманії і страждав на хресті. У цьому ти не залишаєшся на самоті.
Що найбільше болить тобі сьогодні? Чи наважишся сказати це Богові так, як є?
Напиши Богові короткого листа, без прикрас: про те, що болить, чого ти боїшся, на що гніваєшся. Прочитай його перед Ним уголос. Наприкінці допиши одне речення: «Попри все, я залишаюся з Тобою» або «Допоможи мені довіритися».
Якщо біль надто важкий, щоб нести його самотужки, поговори також із кимось, кому довіряєш: зі священником або з близькою людиною. Можеш також скористатися розділом «Давай порозмовляємо».
Ісусе, я не розумію, чому все це відбувається. Мені страшно за моїх близьких. Іноді я гніваюся, навіть на Тебе. Кажу Тобі це щиро, бо знаю, що Ти волієш правду, а не гарні слова. Ти теж плакав і тремтів у Гефсиманії. Я не відходжу від Тебе. Тримай мене, коли в мене немає сил триматися Тебе.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Наш біль часто стосується тих, кого ми любимо. Завтра про те, як «нести їх» до Бога.
Близькі на фронті, родина, розкидана по світу, сусіди, які втратили дім, ті, кого вже немає з нами. Коли ми нічого не можемо зробити, ми завжди можемо за них молитися, і це зовсім не «мало».
Коли ти думаєш про близьких, за яких переживаєш…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
Неемія, почувши про зруйнований Єрусалим, плакав, постив і молився за свій народ (Неем 1:4). Молячись за інших, ми не самі: Ісус молився за своїх учнів і досі заступається за нас (Ів 17; Євр 7:25). Наша молитва з’єднується з Його молитвою.
«Споглянь милосердно і на наш український нарід»
Кого ти сьогодні найбільше носиш у серці? Чи знають ці люди, що ти за них молишся?
Запиши імена трьох людей. Біля кожного імені скажи Богові одним реченням, чого ця людина найбільше потребує. Якщо можеш, напиши сьогодні одній із них: «Я молюся за тебе».
Ісусе, доручаю Тобі [ім’я], [ім’я] і [ім’я]. Ти знаєш, де вони і що переживають. Ти там, де я не можу бути. Захищай їх, дай їм силу і мир. Нехай вони відчують Твою надприродну підтримку. Ти можеш більше, ніж я.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Ми вже стільки сказали Богові. Завтра спробуємо почати інакше: з тиші.
П’ять днів ми вчилися говорити до Бога. Сьогодні вчимося того, що дається нам важче: зупинитися і просто бути з Ним.
Хвилина тиші з Богом для тебе — це…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
Тиша — це не спосіб почути таємничі голоси. Це мить, коли ми зупиняємося і спокійно дивимося, де ми є: що відчуваємо, що нас тривожить, за що ми вдячні. Лише з цього місця ми говоримо до Бога, щиро і про те, що насправді в нас є. А потім знову просто… тиша.
Тиші сьогодні бракує: сирени, новини, телефон, думки, які не дають заснути. Тим більше нам потрібна мить, коли можна скласти все це перед Богом.
«[…] лише в тиші Слово може в нас оселитися»
Коли востаннє в тебе була хвилина з Богом, без жодних прохань, просто поруч із Ним?
Подаруй сьогодні Богові 10 хвилин у ритмі: тиша → слова → тиша.
Ісусе, навколо мене стільки шуму, а в мені ще більше. Тривоги, новини, страх за близьких, думки, які не дають спати. Я не вмію заспокоїтися, але приходжу до Тебе з усім, що в мені є. Сьогодні мені не треба нічого казати чи розуміти. Мені досить того, що я поруч із Тобою, а Ти поруч зі мною. Заспокой моє серце, як Ти втихомирив бурю на озері.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Якщо нам не треба вгадувати, чи це Бог до нас говорить, то де Він говорить ясно і напевно? Останнього дня ми відкриємо, що саме Він першим почав цю розмову.
Цілий тиждень ми вчилися говорити до Бога. Наостанок найважливіша правда: не ми почали цю розмову.
Коли думаєш про свою молитву, ти радше відчуваєш, що…
Тут немає правильних чи неправильних відповідей. Обери ту, що найближча до правди.
Ще до нашої першої молитви Бог уже промовив до нас: «Багато разів і різними способами говорив колись Бог до отців через пророків, а в ці останні дні промовив до нас через Сина» (Євр 1:1–2). В Ісусі Бог сам вийшов нам назустріч. Саме завдяки Йому ми можемо кликати до Бога: «Авва, Отче!» (Гал 4:6). Ось відповідь на питання з Дня 2.
Отже, молитва — це не зусилля, щоб дістатися до Бога. Це відповідь на Його любов: «Ми любимо, бо Він перший полюбив нас» (1 Ів 4:19). Молитва — це вияв стосунків із Богом, які ми маємо через Ісуса.
«Неспокійне наше серце, доки не спочине в Тобі»
Чи віриш ти, що Бог першим шукав тебе, ще до того, як у тебе з’явилося бажання шукати Його?
Помолися сьогодні в ритмі з Дня 6: тиша → слова → тиша. У тиші пригадай, що Бог першим полюбив тебе в Ісусі. У словах відповідай Йому так, як умієш, наприклад, молитвою нижче. А потім побудь хвилину з Ним у тиші.
Ісусе, усе життя мені здавалося, що це я маю пробиватися до Бога, заслуговувати, шукати правильних слів. А це Ти першим прийшов до мене. Завдяки Тобі я можу називати Бога «Отче». Дякую, що Ти шукав мене задовго до моїх власних пошуків. Я хочу відповісти на Твою любов усім життям, кожною молитвою і кожним днем. Говори, Господи, бо слуга Твій слухає, і покажи мені наступний крок, який маю зробити.
Амінь
Послухай цю молитву
Заплющ очі, увімкни запис і молися разом із нами: повільно, слово за словом.
Кінець шляху · 7 з 7 днів
Ці сім днів показали, що молитва — це більше, ніж знайомі слова. До Бога можна приходити з усім, що в тобі є: з вдячністю, болем, турботою про близьких і навіть із тишею. А передусім саме Бог першим простягнув тобі руку в Ісусі. Твоя молитва — це відповідь на Його любов.
«Господи, Ти досліджуєш і знаєш мене, Ти знаєш, коли я сідаю і коли встаю, здалека розумієш мої думки» Пс 139:1–2
Бог знає тебе до найменших подробиць: твої запитання, втому і прагнення близькості. Він знає тебе і не перестає запрошувати. Для цього не потрібні ні досконалість, ні особлива підготовка.
Запрошуємо на безкоштовний онлайн-курс «Пізнай Ісуса». У ньому ти відкриєш факти, які можуть змінити твоє життя і допомогти пізнати Бога, Якого ти, можливо, ще не знаєш. Протягом усього шляху тебе супроводжуватиме особистий ментор.
На сторінці «Молитва: з чого почати» на тебе чекають інші короткі шляхи, наприклад молитва серцем, Псалом 22 (23) чи «Отче наш» рядок за рядком. Обери наступний за допомогою кнопки нижче.
Дякуємо, що цей шлях ми пройшли разом.