Ви працюєте як найманець чи служите як син?
У Крісті в сім'ї були тільки сестри, і коли я одружився з нею, я в певному сенсі став першим сином у їхній родині. Але її батьки повністю прийняли мене. Я відчував, що моє місце тут – як і має почуватися син.
Будучи визнаним та прийнятим сином, я відчував свою причетність та відповідальність. Моїм ставленням до них було не щось отримати, а щось віддати.
Це було так само, як коли Ісус сказав: «Наймит — то не пастух, і вівці не належать йому. Побачивши вовка, він кидає овець і тікає геть. Вовк нападає на отару, й вівці кидаються врозтіч» (Від Івана 10:12).
Це дуже практичний принцип. Він впливає на все, що ви робите, і ваше ставлення до всього, чим ви займаєтеся.
Ось ще кілька протиставлень, що, як на мене, повністю підтверджують те, що Ісус сказав раніше.
Найманець може виконувати роботу, а сини готові до самопожертви.
Наймані працівники сприймають самопожертву як тягар; сини ж як честь.
Наймані працівники запитують: «Що я маю зробити?», а сини — «Що треба зробити?»
Наймані працівники запитують: «Що я отримаю?», а сини – «Що я можу дати?»
Найманці захищають себе; сини – інших.
Найманих працівників мотивує заробіток; синів – любов.
Наймані працівники трудяться, коли за ними стежать; сини трудяться, коли ніхто їх не бачить.
Наймані працівники звинувачують інших, коли щось іде не так, як треба; сини беруть на себе відповідальність і роблять все, що в їх силах, щоб виправити ситуацію.
Наймані працівники прагнуть визнання; сини – міцніших стосунків.
Найманці служать, бо їм платять, а сини – бо вони – частина сім'ї.
Сьогодні я молюся так: Господи, Ти мій приклад. Ти прийшов і пожертвував Своїм життям заради мене. Дозволь мені служити Тобі, чинячи так само щодо інших! Амінь!
Ви – справжнє диво!
📬 Отримуйте щоденні надихаючі роздуми на email:
Підписатися на "Диво кожного дня"